Клієнтська віртуалізація стає все більш затребуваною функцією, причому не тільки у IT фахівців, але і серед звичайних користувачів. Однак у Microsoft довгий час не було гідного рішення в цій галузі, тому для клієнтської віртуалізації доводилося використовувати сторонні додатки, такі як Oracle VirtualBox або VMWare Workstation.

Однак з виходом Windows 8, а потім і Windows 8.1 ситуація змінилася в кращу сторону. Користуючись тим, що вісімка базується на одному ядрі з Windows Server 2012, в Microsoft просто взяли серверну роль Hyper-V і з мінімальними змінами перенесли її в клієнтську операційну систему, обізвавши новий функціонал клієнтським гіпервізором (Client Hyper-V).В результаті вийшло дуже непогане рішення для віртуалізації. Про особливості використання Hyper-V в Windows 8.1 і піде мова в цій і наступних статтях.

Системні вимоги для включення Hyper-V

Процесор

Для Hyper- V необхідний 64-бітний процесор виробництва Intel або AMD з підтримкою інструкцій NX і SSE2.Процесор повинен підтримувати технології віртуалізації (Intel VT-x або AMD-V), а також технологію перетворення адрес другого рівня (Second Level Address Translation, SLAT). Перевірити процесор на наявність необхідних технологій можна утилітою Coreinfo від Sysinternals, процедура перевірки докладно описана тут і тут.

Також перед включенням Client Hiper-V необхідно перевірити, чи включені всі ці технології в BIOS/UEFI. У некотрих випадках для їх включення може знадобитися перепрошивка.

Оперативна пам'ять

Згідно з рекомендаціями Microsoft, для роботи Hyper-V необхідно мінімум 4 Гб оперативної пам'яті.Від себе додам, що на цьому обсязі ОЗУ ви зможете стартувати основну систему і запустити максимум одну-дві невимогливих до пам'яті виртуалки. Для більш-менш комфортної роботи варто розраховувати мінімум на 8 Гб ОЗУ. Максимум же обмежений тільки кількістю слотів на материнській платі і вашими фінансовими можливостями, так як сам Hyper-V підтримує виділення до 512Гб ОЗУ для однієї ВМ.

Дискова підсистема

Тут офіційних рекомендацій немає, але з досвіду скажу, що Hyper-V пред'являє досить серйозні вимоги до продуктивності дискової підсистеми. Якщо ви плануєте запускати одночасно кілька ВМ, то варто подумати про те, щоб виділити під них окремий жорсткий диск, або організувати RAID.

Втім, жорстких обмежень немає і при бажанні віртуальні машини можна зберігати де завгодно, наприклад на флешці або в мережевому сховище. Працювати буде, хоча і дуже повільно